Глибоке свердління та його особливості

Свердління отворів із великою глибиною на токарному верстаті сьогодні затребуване у різних галузях та напрямках промислового виробництва. При цьому походження цього процесу пов’язане з необхідністю свердління вельми прецизійних і прямих стволів, де відношення глибини свердління до його діаметра може перевищувати 20 до 1 і досягати 100 до 1 (з максимальним розміром 150 мм і довжиною до 4000 мм).

Глибоке свердління отворів у металі виконується з використанням спеціальних різальних інструментів та верстатів, які дозволяють більшій кількості охолоджуючої рідини надходити в отвір та виходити з нього для видалення стружки. Для більшості операцій глибокого свердління також потрібне спеціальне обладнання та спеціальні інструменти.

Технології глибокого свердління металу

Спеціалізовані верстати складаються з двох шпинделів, які обертають заготовку разом з різальним елементом, створюючи гранично точне та прямолінійне свердління. Зазвичай застосовують метод глибокого свердління з використанням довгого та тонкого робочого свердла. Це дозволяє робити прецизійні прямі отвори в заготовках, перевершуючи можливості звичайних свердл.

Наприклад, широко відомі рушничні свердла відрізняються від звичайних свердл тим, що вони мають єдину пряму ріжучу кромку і єдиний внутрішній отвір для подачі спеціальної рідини, що охолоджує. Ця рідина під тиском надходить через внутрішній отвір, а відпрацьована стружка відводиться через єдину канавку вздовж хвостовика.

Глибоке свердління металу – особливості

Процес, як правило, виконується на верстатах з числовим програмним керуванням і є стандартною процедурою виготовлення отворів в металевих матеріалах. Спіральне свердління є поширеним та добре відомим методом створення отворів.

Спіральне свердло складається з двох основних ріжучих кромок та невеликого долота. Сили, що виникають під час операції свердління, є сили різання, пару тангенціальних сил, що діють на ріжучі кромки.

Ці сили є радіальними силами, що діють, які мають однакову величину і врівноважують один одного. Розташування наконечника свердла та розташування ріжучих кромок на головці свердла характеризують збалансованість або незбалансованість свердла.

Коли наконечник свердла знаходиться в центрі головки свердлувальної, досягається рівномірний розподіл ріжучих кромок. Досягається симетрія, внаслідок чого сили, що виникають, врівноважують один одного. Таким чином, під час ідеального процесу свердління радіальна сила не створюється.